Після
відходу з життя беззмінного президента Узбекистану Іслама Карімова, у всіх
громадян країни постає тільки одне питання: «Хто ж прийде на заміну?», і «Чого
варто очікувати від нового правителя?».
Варто
відзначити той факт, що складно назвати в Центральній Азії більш важливу
країну, ніж Узбекистан. І важливість ця, в першу чергу, визначається
чисельністю населення — понад 30 мільйонів осіб. Ця цифра практично вдвічі
більше, ніж населення Казахстану — першої за площею країни в цьому регіоні.
Протягом чверті століття життя цієї країни визначалася, по суті своїй, волею однієї людини — Іслама Карімова. Смак до влади у Карімова з’явився ще в 1983 році, коли він став міністром фінансів Узбекистану. Розпад СССР Карімов зустрів першим секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Узбекистану. З 1990-го року він став іменуватися президентом Узбекистану. На цій же посаді його і наздогнала смерть.
На своєму посту Карімову довелося вирішувати безліч проблем. Варто відзначити, що незважаючи на значні зусилля, Карімову так і не вдалося вирішити багатьох проблем, які виникли з самого початку існування очолюваної ним республіки. Серед них можна назвати: активну ісламізацію населення, радикалізацію молоді, боротьбу кланів, корупцію.
Треба сказати, що останні три проблеми становлять воістину смертельний коктейль для подальшого існування Узбекистану в сучасному його вигляді. При цьому при всьому, Узбекистан має одну з найбільш боєздатних армій серед колишніх совєтських республік Середньої Азії, а спецслужби Узбекистану мають високий рівень підготовки.
Те, за ким будуть силовики, є визначальним фактором у перемозі того чи іншого претендента на пост президента республіки. Найбільше шансів на сьогоднішній день є у нинішнього прем’єр-міністра Шавката Мірзіяєва. Багато експертів пророкують його перемогу. Правда, тільки в тому випадку, якщо він заручиться підтримкою іншого могутнього чиновника — голови Служби національної безпеки Рустама Іноятова.
Ще одним претендентом на вищий політичний пост в країні є Рустам Азімов, який обіймає посаду першого віце-прем’єра. За недавніми чутками, які розповсюдилися в пресі, він був заарештований. Як з’ясувалося незабаром — інформація ця виявилася фейковою.
На церемонії прощання з Ісламом Карімовим перше місце біля нього займав саме Шавкат Мірзіяєв. Поки що обов’язки Президента виконує голова місцевого парламенту Нігматілла Юлдашев.
Протягом чверті століття життя цієї країни визначалася, по суті своїй, волею однієї людини — Іслама Карімова. Смак до влади у Карімова з’явився ще в 1983 році, коли він став міністром фінансів Узбекистану. Розпад СССР Карімов зустрів першим секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Узбекистану. З 1990-го року він став іменуватися президентом Узбекистану. На цій же посаді його і наздогнала смерть.
На своєму посту Карімову довелося вирішувати безліч проблем. Варто відзначити, що незважаючи на значні зусилля, Карімову так і не вдалося вирішити багатьох проблем, які виникли з самого початку існування очолюваної ним республіки. Серед них можна назвати: активну ісламізацію населення, радикалізацію молоді, боротьбу кланів, корупцію.
Треба сказати, що останні три проблеми становлять воістину смертельний коктейль для подальшого існування Узбекистану в сучасному його вигляді. При цьому при всьому, Узбекистан має одну з найбільш боєздатних армій серед колишніх совєтських республік Середньої Азії, а спецслужби Узбекистану мають високий рівень підготовки.
Те, за ким будуть силовики, є визначальним фактором у перемозі того чи іншого претендента на пост президента республіки. Найбільше шансів на сьогоднішній день є у нинішнього прем’єр-міністра Шавката Мірзіяєва. Багато експертів пророкують його перемогу. Правда, тільки в тому випадку, якщо він заручиться підтримкою іншого могутнього чиновника — голови Служби національної безпеки Рустама Іноятова.
Ще одним претендентом на вищий політичний пост в країні є Рустам Азімов, який обіймає посаду першого віце-прем’єра. За недавніми чутками, які розповсюдилися в пресі, він був заарештований. Як з’ясувалося незабаром — інформація ця виявилася фейковою.
На церемонії прощання з Ісламом Карімовим перше місце біля нього займав саме Шавкат Мірзіяєв. Поки що обов’язки Президента виконує голова місцевого парламенту Нігматілла Юлдашев.
Специфічною
рисою стабільності всіх центрально-азійських країн є вибудовування політичної
системи навколо того чи іншого яскравого лідера. Відхід такого лідера неминуче
призводить до кардинальної заміни не тільки вищого керівництва, а й керівників
регіонів, міст, зміною політичних курсів і так далі.
Трапляється і так, що країна уникає потрясінь. Так сталося в Туркменістані після смерті Сапармурата Ніязова. Він назвав свого наступника — Гурбангули Бердимухамедова, який зумів зберегти стабільність в країні.
Карімов свого наступника не назвав. А це серйозна загроза стабільності не тільки в самому Узбекистані, а й у всьому регіоні. Оскільки внутрішня боротьба у верхах може сильно послабити державу. А цим, в свою чергу, можуть скористатися ісламісти з різних організацій. Свого часу Карімов багатьох з них вислав, багатьох посадив. Якщо керівництво країни не продовжить курс на їхнє придушення, то цілком імовірний варіант перетворення Узбекистану в нову Сирію або Афганістан. У 2005 році саме ісламісти стояли за Андижанським заколотом.
Трапляється і так, що країна уникає потрясінь. Так сталося в Туркменістані після смерті Сапармурата Ніязова. Він назвав свого наступника — Гурбангули Бердимухамедова, який зумів зберегти стабільність в країні.
Карімов свого наступника не назвав. А це серйозна загроза стабільності не тільки в самому Узбекистані, а й у всьому регіоні. Оскільки внутрішня боротьба у верхах може сильно послабити державу. А цим, в свою чергу, можуть скористатися ісламісти з різних організацій. Свого часу Карімов багатьох з них вислав, багатьох посадив. Якщо керівництво країни не продовжить курс на їхнє придушення, то цілком імовірний варіант перетворення Узбекистану в нову Сирію або Афганістан. У 2005 році саме ісламісти стояли за Андижанським заколотом.
З
огляду на близькість Афганістану, звідки в країну в 90-х проник радикальний
іслам, після «зачисток» початку 2000-х багато в бойовики перейшли саме до
Афганістану, приєднавшись до терористичних організацій «Аль-Каїда» та Ісламська
Держава. Ці люди можуть скористатися смертю Карімова для активізації і
спробувати якщо і не прийти до влади, то влаштувати в Узбекистані конфлікт. Тим
більше, що цьому сприяє і важка економічна ситуація на постсовєтському
просторі, в цілому, і в Узбекистані зокрема.
Немає коментарів:
Дописати коментар