Директор Інституту трансформації суспільства Олег
Соскін:
«По-перше,
такі заяви — це відкрите втручання вищої посадової особи держави Ізраїль у
внутрішні справи України, по-друге — це зроблено у нашому найвищому
законодавчому органі — і це безпрецедентно. Це настільки зухвало, настільки
принизливо для нас, нашої нації, українського народу. Це сором. Усім патріотам
просто треба було встати і вийти.
А загалом
для українців — це ще одне свідчення, що не можуть чужинці керувати українською
нацією. Не повинні вальцмани, гройсмани керувати Україною, такого немає в жодній
країні, усюди відстоюють інтереси титульних націй. Організація Українських
Націоналістів — це був світоч
української нації, джерело кришталевої води, яка змогла зберегти ідентичність
всієї української держави. І сьогодні на таку страшну заяву повинна відреагувати
ВРУ своєю постановою. Де реакція
Парубія, Клімкіна? Адже має бути також нота протесту. Окрім того, можна
розглянути варіант введення візового режиму з Ізраїлем. І заявити, що був геноцид українського народу
і ми вимагаємо, щоб Ізраїль визнав це. Якщо він не визнає Геноциду, то краще
нам робити панахиди за загиблими українцями, бо у нас своїх трагедій вистачає.
Нас образили, тому має бути публічне вибачення президента, якщо ні — тоді аж до
розриву дипломатичних відносин».
Директор
центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк:
«Все
починається зсередини країни. Жодна країна-сусід, яка хоче мати доброзичливі
відносини з Україною, не дозволила б собі якихось некоректних висловлювань щодо
історичного минулого української держави чи нації, чи окремих її
організацій, чи лідерів. Якби наше державне
керівництво демонструвало, що це неприйнятно ретранслювати якось нашу історію,
поширювати якісь вигадки і таким чином ображати нашу честь і гідність, особливо
в умовах війни, все було б інакше. На жаль, нинішнє наше керівництво займає
абсолютно беззубу позицію в цьому плані. Ми бачили, як десятиліттями Росія
поширювала подібні міфи і попередні уряди це замовчували. Ми бачили, як
незаконно було знято звання Героїв України з Романа Шухевича і Степана Бандери.
Нинішній президент міг би просто активніше говорити правду про наше історичне минуле
і стати на його захист. Для цього потрібно надати відповідний державний статус
воякам ОУН-УПА, для цього потрібно реабілітувати людей, які зі зброєю в руках
захищали незалежність України. І для цього потрібно працювати наполегливо і
спокійно на кожному кроці, використовуючи історичні аргументи, перекреслювати
міфи, доводити нашу історичну правду. Адже це не правда, що в Бабиному Яру
націоналісти були причетні до розстрілів, адже якраз багато українців були
розстріляні німцями і радянською владою.
Тому вислів ізраїльського президента є виявом повної неправди і неповаги
до борців за незалежність України.
Спостерігаючи
за тим, як українська влада байдуже ставиться до української історії, мови,
традиції, закордонні держави фактично підігрують нашій владі. Перед тим поляки
зробили заяву про геноцид — жодної адекватної реакції з боку українського
керівництва не було. Тепер президент Ізраїлю це зробив і тут важливо, щоб
українська влада захищала українську націю і народ, як джерело влади, або народ
повинен думати, чи ця влада відповідає його запитам. Тому що жоден президент
світу не посмів би ніколи приїхати до Києва і сказати будь-що зневажливе і
неправдиве щодо української нації, якщо б він знав, що буде адекватна, тверда
відповідь української держави. Якби
Україна наполегливо вимагала визнати Голодомор геноцидом, тому що ми визнаємо
Голокост, як трагедію єврейської нації, президент Ізраїлю такого б собі не
дозволив. Українська ж держава не говорить про те, що дуже багато тих, хто
чинив Голодомор, був представником єврейської національності. Українська
держава цього не підносить і не вимагає елементарних речей, за 2,5 роки після
революції гідності ми не домоглися, щоб Голодомор визнали країни, які нас
збираються мирити — Німеччина, Франція. Тому все криється в українській владі,
як вона ставиться до свого народу — це і є сигнал до міжнародного товариства.
Тому є багато запитань безпосередньо до нашої влади, адже потрібна чітка
дипломатична робота і попередження про те, що не можна маніпулювати нашим
історичним минулим, бо це не призведе, як мінімум, до покращення наших
добросусідських відносин.
Колишній співробітник
Українського Інституту національної пам’яті Павло Подобєд вирішив провести
аналогію: «Уявляєте собі... Президент України відвідує Ізраїль та на запрошення
ізраїльтян виступає у Кнесеті: «У 1920-1930-х роках на території України було
знищено понад 3 млн українців. Багато посібників злочину були євреями. І серед
них особливо виділялися євреї-чекісти, а згодом євреї-гепеушники, які знущалися
над українськими військовими: полоненими козаками та старшинами Армії УНР,
учасниками визвольного руху. Євреї вбивали українських військовоcлужбовців і в
багатьох випадках катували навіть жінок і підлітків, які підтримували
українську регулярну армію. Вірно і те, що був сотник Армії УНР Сьома Якерсон,
Жидівський курінь УГА, медики-євреї в УПА — ті лічені іскри, які яскраво горіли
в період темних сутінків людства. Однак більшість євреїв мовчали. Я привіз
розсекречені документи ГПУ СРСР — це бухгалтерія смерті. З цих документів ми
дізнаємось, що станом на 1922 р. в керівництві ГПУ УСРР працювало 103 євреї, у
той час як українців — 39. Однак відносини між українським і єврейським
народами сьогодні спрямовані в майбутнє, але ми не можемо допустити, щоб
історія як з її страшними, так і з її хорошими подіями забулася».
Нагадаємо,
що в стінах українського парламенту президент Ізраїлю Реувен Рівлін з трибуни
Верховної Ради дозволив собі звинуватити українців, зокрема членів ОУН, у
масових вбивств євреїв. І хоча історики одразу ж заперечили це, пояснивши, що,
мовляв, гість у своєму виступі лише повторив радянський міф, адекватної реакції
з боку української влади досі не було.
Немає коментарів:
Дописати коментар