ПАРЄ
стурбована тим, що в Україні жоден з гучних скандалів досі не завершився
належним судовим вироком для корупціонерів. Українську владу закликають
поквапитися.
Під
час зимової сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкривається
в понеділок, 23 січня, у Страсбурзі, на розгляд депутатів буде винесено проект
резолюції «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Доповідь та
відповідну резолюцію представлятимуть доповідачі з українського питання від
моніторингового комітету ПАРЄ: іспанець від групи лібералів Джорді Шукла та
німець від Європейської народної партії Аксель Фішер.
Ця
доповідь щодо України є плановою —
доповідачі моніторингового комітету регулярно відстежують хід виконання певною
країною зобов’язань, які вона взяла на себе, приєднавшись до Ради Європи (РЄ).
Під процедурою моніторингу ПАРЄ серед 47 країн-членів РЄ наразі перебуває дев’ять країн, серед яких і Україна.
Остання
резолюція моніторингового комітету щодо України була ухвалена ПАРЄ у квітні
2014 року, відразу після драматичних подій на київському Майдані та незаконної
анексії Криму Росією. Нині доповідачі зазначають, що від часу ухвалення
останньої резолюції «події в Україні розвивалися під впливом військової агресії
Росії на сході країни та спроб у рамках мінських домовленостей розв’язати цей
конфлікт мирним шляхом».
У
тексті доповідачі віддають належне масштабам законодавчих змін, необхідних для
проведення реформ, які були зроблені Верховної Радою за останні два з половиною
роки, і закликають українську владу швидше втілювати їх у життя.
Проте
«розгалужена корупція» в Україні продовжує залишатися однією з головних
проблем, наголошують представники моніторингового комітету. «Затяжна
відсутність конкретного прогресу» в антикорупційній боротьбі, а саме — судових
переслідувань та тюремних строків корупціонерам — «може потенційно зменшити
ефект амбіційних реформ влади і, зрештою, підірвати громадську довіру у
політичну та юридичну систему в цілому», говориться в тексті. «Асамблея
стурбована тим, що темпи боротьби з корупцією занадто повільні, а конкретні
результати — дуже обмежені», — констатується в проекті резолюції. Її автори
також зауважують: політичні й економічні інтереси представників влади в Україні
тісно переплетені між собою, що негативно впливає на громадську думку і може
нашкодити боротьбі з корупцією.
Ефективно
виявляти хабарників у владі — завдання антикорупційного прокурора. Тому проект
резолюції містить заклик до української
влади «забезпечити спеціального антикорупційного прокурора достатніми ресурсами
для виконання його завдань, включно з відкриттям його представництв у всіх
регіонах країни». У документі також наголошується, що вирішальним для боротьби
з корупціонерами в Україні є створення спеціалізованого антикорупційного суду.
Дебати
та голосування депутатів ПАРЄ щодо проекту резолюції «Функціонування
демократичних інститутів в Україні» заплановані на 25 січня.
Немає коментарів:
Дописати коментар