Військові
з 39-го батальйону відтепер контролюють дорогу на окуповану Ясинувату.
Українські
воїни просунулися не тільки в районі Авдіївської промзони та посунули
бойовиків. Вони вже впритул підійшли до стратегічної дороги, що веде в
окуповану Ясинувату. Майже таємничим підрозділом, який воює буквально під носом
у сепаратистів, є 39-й батальйон.
Розклад
дня на нових позиціях в українських військових дуже насичений. Удень
відбиваються від піхоти, а вночі полюють за ворожим танком.
«А
якщо він по нас буде бити, то ми одразу його покладемо, бо він вийде на
відкриту місцевість», — пояснює боєць 39-ї ОМПБ Максим.
Поки
ворог намагався вибити українців з Авдіївської промзони, 39-й батальйон
непомітно вибудував новий укріпрайон. Так близько до ворожої території українці
ще не підходили. Їхні позиції розташовані за 15 метрів від дороги.
У
кулеметника Максима останній день контракту. Прощання з рідним батальйоном ледь
не виявилося фатальним. СПГ влучив просто поруч із позицією. Вибух пролунав за
півметра від Максима. Урятували мішки з піском. Командир хоче відправити його з
позиції. Максим відмовляється. Каже, доведе бій до кінця.
«Усе
буде добре, кажу вам!», — заспокоює батальйонний оракул Іван Денисюк.
У
темному лісі в хлопців є власний провидець. Цей боєць передбачив війну з Росією
10 років тому.
«Ще
в школі я пророчив, що буде війна саме з Росією. Але мене всерйоз не сприймали,
навіть мама. Але, як бачите, як я казав, так воно й вийшло», — говорить боєць
Іван Денисюк.
Виявляється,
за цей рік без зайвої реклами батальйон буквально крок за кроком просувався
вперед до стратегічної траси. За нею — колишній ринок «Господарочка» — місце,
де бойовики переховують танки, які й досі розстрілюють захисників Авдіївської
промзони.
«Та
лінія розмежування, яку ніяк не можуть знайти, на мою думку, розташована на
кордоні Росії та України», — говорить заступник командира 39-го батальйону
Владислав Трифонов.
На
російські казки про повернення захоплених українцями позицій та шалені втрати
Збройних сил, тут, в Авдіївці, уже навіть не звертають уваги.
«Ті
позиції, які ми в них «віджали», ми їх тримаємо, ми їх укріплюємо. А те, що
вони собі розповідають — нехай розказують, що хочуть», — говорить боєць 72-ої
бригади «Тимур».
«Ми
забирали тих, хто був з пульсом, і всі, хто з пульсом, залишилися живі. Ми не
втратили жодного з тих, кого забирали», — каже санітарний інструктор першого
батальйону 72-ї бригади Валентина Пушич.
Після
тижня запеклих боїв та десятків тонн витрачених боєприпасів на нових позиціях
39-го батальйону лише один поранений. Та навіть із кулею в руці тяжкопоранений
українець не втрачає почуття гумору. Знімає себе сам, знаходить сили жартувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар