Чому у Естонії вийшло, а в Україні — ні

Вийшов міжнародний рейтинг Heritage Foundation про економічну свободу, в якому Україна опинилася на 166-му місці з 180 країн.

Про це повідомила заступник глави Дніпра Яника Мірило.

За її словами, «хоча в балах і було маленьке поліпшення, але в самому рейтингу ми опустилися з торішнього 162-ого місця».

З постсовєтських країн на 6-му місці Естонія, на 13-му місці Грузія, на 16-му Литва і на 20-му Латвія.

«І тепер починається, звичайно, загальний пошук виправдань, типу «а Естонія ж маленька, і там же немає олігархів». Питання не в величині, Естонія з самого початку цілеспрямовано проводила реформи, при цьому також дуже болючі», — зазначила вона.

За її словами, основа реформ була в наступному.

1. Олігархічному класу не дали створитися, бо не дозволили приватизацію стратегічних ресурсів.

2. Уряд країни (читаємо: президент, парламент, виконавчі органи) були разом налаштовані на реальні реформи і євроінтеграцію. Реформи провели конкретно і швидко, розуміючи, що іншого вибору немає. При цьому також відійшли від дотації енергоносіїв, проходили всі етапи реформ, про які ми говоримо зараз (медицина і сімейні лікарі, освіта та її відповідність ринку праці й інші). Просто було розуміння, що іншого шляху немає. Естонія стала членом Євросоюзу і НАТО в 2004 році.

3. Керівна партія реально не була популістською, а в перебігу більше 10 років проводила конкретні та радикальні реформи, а народ зрозумів, бо йшла постійна комунікація, реформи проводилися швидко і конкретно, і було видно зміни. А прем’єр-реформатор зробив рекорд в Європі, пропрацювавши на посаді прем’єра 9 років.

4. Народ був і є налаштований просто на роботу і конструктив: менше інтриг і скарг, більше реальної наполегливої ​​роботи і не сподіватися на когось. Так, звичайно, одержували підтримку Євросоюзу і світу, але ніколи не міряли успіх країни отриманими траншами або розраховували, що світ обов’язково повинен вирішити і зробити все замість естонців.

«І тому, Естонія не виявилася, а постійною роботою домоглася 6-ого місця. Так, у нас в Україні сьогодні склалася інша ситуація. Так, звичайно, дуже непросто. Так, я вважаю, що за останні роки ми зробили деякі потрібні кроки, але скаржитися, опускати руки і здаватися, сподіватися на когось іншого і критикувати з боку — теж не маємо права. Наша країна — це відображення нас і вона буде такою, якою ми її збудуємо. Разом», — додала вона.

http://www.fort-europe.org/?p=1309