Справа у КСУ щодо «мовного закону» Ківалова-Колесніченка зрушила з місця

Як повідомляв Глобал Аналітик, Конституційний суд України розпочав розгляд справи про відповідність Конституції так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Суд задовольнив клопотання про залучення експертів та свідків, а також про дослідження доказів у справі голосування закону «Про засади державної мовної політики» 3 липня 2012 року.

Активісти та депутати пікетували будівлю Конституційного суду з вимогами визнати закон неконституційним. Біля будівлі під час проведення акції перебували два автобуси з правоохоронцями.

Супротивники «мовного закону» Ківалова-Колесніченка наголошують, що він суперечить статті 10 Конституції, яка визначає державною мовою українську та зобов’язує державу забезпечити її розвиток і функціонування. Претензії є також до процедури ухвалення закону — позивачі стверджують, що вона проходила із численними порушеннями.
У 2012 році закон «Про засади державної мовної політики» ініціювали тодішні депутати-регіонали Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко.

Закон залишає за українською мовою статус державної, але суттєво розширює використання 18 регіональних мов.
Через два дні після втечі Віктора Януковича у 2014 році депутати Верховної Ради України проголосували за закон, який скасовував «мовний закон» Ківалова-Колесніченка, однак він не був підписаний на вищому рівні.

Один зі співавторів подання до Конституційного суду щодо визнання закону Ківалова-Колесніченка неконституційним, народний депутат ВО «Свобода» Андрій Іллєнко переконаний, що закон спрямований проти української мови.
«Якщо до цього закону у найбільш русифікованих за совєтських часів регіонах принаймні документообіг мав бути українською мовою, то зараз, згідно з цим законом, це не обов’язково. Тобто він працює системно проти української мови», — сказав він.

Партії «Свобода» часто закидають, що нібито голосування за скасування закону у лютому 2014 року і спровокувало агресію Кремля — дало Росії привід вторгнутися в Україну і почати так званий «захист російськомовних». У 2014 році виконувач обов’язків голови Верховної Ради і президента відмовився підписувати це рішення, тож закон і досі діє.

«Цей закон був ухвалений через три дні після того, як Путін розпочав агресію. І всі ці розмови про те, що закон, який ухвалив парламент 232 голосами про скасування закону Ківалова-Колесніченка, став приводом до війни — це є повна маячня», — наголосив лідер ВО Свобода Олег Тягнибок.

Нинішній розгляд справи розпочався із вимоги відвести п’ятьох суддів Конституційного суду від розгляду. Із клопотанням виступив представник «Свободи» Олег Бондарчук.

Під час дебатів судді застерегли, що відведення затягне розгляд справи. Також вони нагадали, що кримінальне провадження у справі узурпації влади Віктором Януковичем ще не завершене. За їхніми словами, це означає, що стосовно всіх фігурантів діє презумпція невинуватості. А отже, стверджують у суді, звинувачення проти їхніх колег поки що не підтверджені. Клопотання про відвід Конституційний суд відхилив.

Позивачі попросили суд залучити експертів із мовного питання та допитати як свідків депутатів, які брали участь у голосуванні за «мовний закон» 3 липня 2012 року та можуть розповісти про порушення процедур розгляду. Серед запропонованих осіб — Арсеній Яценюк, Андрій Парубій, Микола Томенко, Володимир Яворівський, Сергій Соболєв, Юрій Кармазін, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор та Андрій Павловський.

До суду також звернулися з проханням дослідити докази, які можуть підтверджувати порушення під час ухвалення закону. Суд задовольнив ці клопотання та оголосив безстрокову перерву у розгляді, на час, поки виконуватимуться ці судові процедури.

http://www.global-analityk.com/noviny/справа-у-ксу-щодо-мовного-закону-ків/