Преса США: що робити з Росією?

Останнім часом «Вашингтон пост» майже кожен день поміщає аналітичні матеріали на російську тему. Стаття Анджели Стент, директора Центру По вивченню Євразії, Росії та Східної Європи при університеті Джорджтауна, озаглавлена ​​категорично: «Перезавантаження» з Росією не буде».

У підзаголовку — питання: «Що робити наступному президентові з все більш авторитарною Росією?»

За словами Стент, яка в минулому займалася Росією в Білому домі, протягом чверті століття, що минули з моменту розвалу СССР, США ставили собі дві головні мети: інтегрувати нову Росію в західні та глобальні структури і, по-друге, «якщо це не вийде, не дати Росії зірвати американські плани створення після холодної війни світового порядку, заснованого на чітких правилах».

Стент резюмує, що перша мета явно не була досягнута, а це означає, що новому господареві Білого дому доведеться з потроєними силами зосередитися на досягненні другої.

Виклики, які кидає Америці Росія, з 1990-х рр. радикально змінилися, пише автор: «Сьогодні ми читаємо твердження про те, що Росія втручається в американські вибори, зламавши комп’ютери Національного комітету Демократичної партії і опублікував через третіх осіб конфіденційну і іноді шкідливу інформацію».

На думку Стент, такі витівки мотивуються, перш за все, внутрішньополітичними міркуваннями: остання перетряска вищого керівництва країни, особливо падіння Сєргєя Іванова, і створення преторіанської гвардії для захисту як від «кольорових» революцій, так і від палацового перевороту, наводять на думку, що Путін прагне забезпечити безпроблемне проведення вересневих виборів до Держдуми і своїх власних перевиборів у 2018 році.

Як пише Стент, Путін має намір запобігти повторенню подій 2011 року, коли десятки тисяч москвичів вийшли на вулиці, протестуючи проти виборів, які вони вважали сфальсифікованими. Путін поклав провину за демонстрації на Гілларі Клінтон.

Стан російської економіки погіршився в зв’язку з безгосподарністю, падінням цін на нафту і західними санкціями. «Але Кремль майстерно зіграв поганими картами, звернувшись до патріотизму, — зауважує автор. — Він звинуватив США в економічних труднощах Росії і в вересні почав повітряні нальоти в Сирії, змусивши Вашингтон вступити в переговори і визнати, що Росія стала грати більш важливу роль в світових справах».

У світлі того, що Кремль визначає США як свого головного противника, який підхід до Росії повинен буде обрати наступний американський президент? «Їй — або йому — не слід прагнути до ще одного «перезавантаження», а потрібно буде визнати, що до Росії, з якою ми маємо справу сьогодні, потрібен новий підхід», — вважає автор.

За словами Стент, Вашингтону слід продовжувати переговори з Росією щодо Сирії і по Україні, але вступати з Кремлем в «інтенсивний діалог, лише якщо російське керівництво буде щиро зацікавлений у висуванні конструктивних пропозицій».

Поки Росія продовжує підживлювати конфлікт на Сході України, що забрав на даний момент 10 тисяч життів, США повинні не скасовувати санкції, а посилити свою військову присутність в Європі й противитися спробам Росії дестабілізувати сусідні країни.

Як вважає автор, «російський виклик має довгостроковий характер і, скоріше за все, переживе як наступного американського президента, так і правління Путіна».

Кандидат від республіканців Трамп не приховує презирливого ставлення до союзів, які США уклали у всьому світі. «Демонструючи нерозуміння того, як влаштовано НАТО, Трамп зажадав, щоб його члени платили нам за захист, — пише автор. — Це призвело до того, що багато наших союзників, особливо в Східній Європі, почали знервовано ставитися до нашої готовності їх захищати. Трамп також зневажливо відгукнувся про наших союзників в Азії, відкривши нові можливості для розширення російського впливу».

На руку Путіну також грають обіцянки Трампа розірвати укладені американцями угоди, зокрема, торговельні. За словами Макфола, з точки зору Путіна, що може бути кращим, якщо новий рік розпочнеться з торговельної війни між США і Китаєм або Мексикою?

«У загальному і цілому, — пише автор, — Трамп проповідує ізоляціоністський курс і відмову Америки від керівної ролі в світі».

Самоусунення Америки від світових справ відмінно вписується в зовнішньополітичні інтереси Путіна.

Макфол також попереджає, що обрання Трампа спричинить за собою і смуту всередині США, оскільки його «радикальні ідеї щодо міграції та спорудження муру на південному кордоні викличуть серйозний спротив як в Конгресі, так і в країні в цілому».

А розлад в США ще більше розв’яже Путіну руки в світі.

http://www.global-analityk.com/noviny/%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%b0-%d1%81%d1%88%d0%b0-%d1%89%d0%be-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%b8%d1%82%d0%b8-%d0%b7-%d1%80%d0%be%d1%81%d1%96%d1%94%d1%8e/