«Зрозуміло, що в антитерористичних законах немає прямої вказівки на опозиційну діяльність. Йдеться про те, як вони будуть застосовувати ці закони, а настрій у них, звичайно... Я б його назвав настроєм відчаю», — пише російський опозиціонер Константін Боровой.
«Робляться дуже серйозні зусилля для стабілізації ситуації, але не змінюється головне — це економічне і політичне становище. І цей жест відчаю пов’язаний з тим, що нічого не допомагає. Це означає, що Кремль готується до репресивної моделі відносин із суспільством. Є кілька регіонів, де обстановка дуже напружена. І ніякі дії не допомагають. Нічого не допомагає.
Пропагандистська компанія перестала діяти. Вона перетворилася на свою протилежність. Люди не просто більше не вірять, усі ці потоки брехні їх більшою мірою тільки дратують.
А Кремль не бачить виходу, ніякого — ані хорошого, ані поганого. Тому готується до діапазону репресивних дій.
Значення антитерористичних законів — чисто психологічне і викличе шквал протестів й різке підвищення напруженості. Думаю, що перше ж застосування будь-якого з цих антитерористичних законів буде до людей, які говоритимуть, що вони не мають чим годувати своїх дітей. Це класична передреволюційна ситуація. Поведінка влади теж класична: вона намагається стримати протести лобовим і дуже примітивним способом.
А треба відновлювати економіку, а для цього потрібно вирішити політичні проблеми, терміново виводити війська з України, Криму, відновлювати зіпсовані відносини з Заходом. На це буде потрібно багато часу, але починати треба зараз. Необхідно припинити провокаційні дії, по суті, по всьому світу. Необхідно йти з Сирії. Застосування Росією фосфорних бомб там — це ж порушення всіх міжнародних відносин і конвенцій. Це ще однин привід для трибуналу.
Але Кремль не готовий, він боїться включати задню швидкість. І провокуючим фактором є він сам.
Навіть прийняття цих законів — це провокація і залякування громадян. У ситуації, коли людям нічого їсти, їм не вистачає зарплати, а вони бачать, як влада при всьому цьому залишається благополучною і продовжує красти, це — провокація.
Усе те ж саме було і перед революцією. Мінімальні перебої з постачанням призвели до протестів, які перетворилися в збройне протистояння. Зрозуміло, що коли почнуть протестувати великі маси людей, ніяка Національна гвардія не допоможе. Військові масово відмовлятимуться виконувати злочинні накази і почнуть переходити на бік протестувальників... Усе, як було на Майдані.
Я пам’ятаю, коли на Майдані з’явилася зброя у захисників Свободи, я сказав, що Януковича через три дні не буде в Україні. Він втік через два дні.
Зброя у протестувальників у будь-якому місті Росії з’явиться через добу після початку протистояння.
Путіну доведеться вирішувати проблему, куди бігти. Януковичу в цьому сенсі пощастило більше, йому хоч було куди бігти. А ось куди бігти Путіну — я не розумію. Це означає, що сценарій Муаммара Каддафі наближається. Бракує тільки того, що він зробив перед тим, як його розірвали на частини. Це побомбити кілька міст. Те, що зараз жартома називають «побомбити Воронеж». Тобто виступити проти громадян.
Усе, безумовно, закінчиться трагедією».
http://www.global-analityk.com/noviny/%d1%81%d0%b8%d1%82%d1%83%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f-%d0%b2-%d1%80%d0%be%d1%81%d1%96%d1%97-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%b0%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d1%84%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b0-%d0%bd%d0%b0%d0%b1%d0%bb%d0%b8/
Немає коментарів:
Дописати коментар