Реформа зарплати в Україні може призвести до того, що розмір нарахованої працівникові плати суттєво зменшиться.
Перші фіскальні підсумки 2016 року показали, що радикальне зменшення з 1 січня ставки єдиного соціального внеску не привело до виходу з «тіні» заробітних плат, пише Дзеркало тижня.
Так, в пошуках аргументів для МВФ на переговорах про надання Україні чергового траншу фінансової допомоги Мінсоцполітики України підготувало проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімальних розмірів оплати праці», яким пропонується змінити підходи до визначення мінімальної заробітної плати.
Так, Мінсоцполітики України пропонує включити в МЗП, крім тарифної частини, інші складові заробітної плати. При цьому виключається норма, що МЗП — це розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю. Необхідність таких новацій аргументується практикою країн Європи, де МЗП «забезпечується всіма складовими заробітної плати».
Працівники зазнають втрат від такої реформи. Адже в разі включення в МЗП інших, крім тарифної частини, складових заробітної плати її розмір збільшиться штучно, тільки «на папері» і від цього у людей не стане більше реальних грошей. Зменшаться також стимули і мотивація людини до отримання освіти, підвищення кваліфікації, якісної роботи, адже МЗП більше не означатиме розмір оплати виключно за просту, некваліфіковану працю.
Відзначається, що спроби реалізувати це завдання здійснювалися і раніше, зокрема пропонувалося запровадити «індикативну» заробітну плату як нижню межу бази, незалежно від розміру фактично нарахованої працівникові зарплати.
Сьогодні державу найбільше цікавить кінцева цифра. Тому пропонується надати право уряду щорічно встановлювати «гарантовану заробітну плату» для підприємств, установ, організацій, що не входять в сферу дії галузевих угод, фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (крім бюджетної сфери – Глобал Аналітик), новостворених суб’єктів господарювання та фізичних осіб протягом перших шести місяців їх господарської діяльності. Передбачається, що співвідношення гарантованої заробітної плати працівників першої (найпростіші професії – Глобал Аналітик) і дев’ятої (законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери – Глобал Аналітик) класифікаційних груп не може бути меншою трикратного розміру.
У підсумку, малий і середній бізнес зазнаватиме збільшення фіскального тиску за рахунок штучного розширення бази оподаткування та посилення державного регулювання, зате великий олігархічний отримає «бонус» у вигляді скасування вимоги закону про необхідність встановити тарифну ставку робітникам першого розряду в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір МЗП.
За розрахунками Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах на 2016 рік на одну особу становив 2555 грн на місяць, а з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб — 2891 грн. Законодавчо визначений розмір цього базового державного соціального стандарту становив лише 1378 грн.
Згідно з інформацією Держкомстату України, в березні 2016 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій склала 4920 грн. При цьому зарплата до 3000 грн була нарахована 43,8% працівників, а до 5000 грн — 73,0% працівників.
Якщо в результаті включення в МЗП додаткових складових її розмір «на папері» збільшиться до 5000 грн, то в країні три чверті найманих працівників отримуватимуть заробітну плату, розмір якої не перевищуватиме мінімальної.
http://www.global-analityk.com/noviny/%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96-%d0%b3%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%b5-%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%b3%d0%be%d0%b2%d0%b5-%d0%b7%d0%bd%d0%b8%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%b7%d0%b0%d1%80%d0%bf/
Немає коментарів:
Дописати коментар