У березні 2014 року Росія, анексувавши Крим і розв’язавши війну на Донбасі, отримала у відповідь економічні санкції. Найактивнішими їх прибічниками були США та ЄС. Основою політики країн була ідея, що санкційний удар має бути настільки болючим, щоб Кремль переглянув свою поведінку по відношенні до України. Загалом обмеження підтримала 41 країна, серед яких США, Канада, Японія, Норвегія, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія та члени Євросоюзу.
Передбачалось, що політика Росії має змінюватися в залежності від західного тиску, тому було прийнято рішення про поетапне введення санкцій. Вони налічували 3 кроки та були спрямовані проти фінансового, енергетичного сектора та оборонної промисловості Росії.
Тепер в Кремлі підбили підсумки та офіційно повідомили, скільки їм вартував Крим та війна на Донбасі. Радник Путіна Сєргєй Глазьєв заявив, що фінансова галузь Росії отримала $250 мільярдів збитків через санкції.
Зокрема, після введення обмежень з боку західних країн російські позичальники змушені були повернути близько $200 мільярдів, пояснив він. Глазьєв визнав, що «гроші в російській економіці закінчуються».
Дійсно, за 2015 рік в Росії впали всі економічні показники. ВВП зменшився на 3,7%, інфляція досягла 12,9%, промислове виробництво впало на 3,4%, відтік інвестицій склав 8,4%, реальні грошові доходи росіян впали на 4%, а реальні зарплати зменшилися на 9,5% (дані міністерства економічного розвитку РФ).
Щоб не допустити колапсу, уряд Росії був змушений взяти кошти з резервного фонду, створеного за часів дорогої нафти. Тільки за 2014 рік золотовалютні резерви Росії зменшилися на $108 мільярдів.
На думку експертів, найважчого удару зазнав фінансовий сектор Росії, який найбільше інтегрований у світову економіку. Зокрема, був обмежений доступ до ринку боргових зобов’язань США і ЄС. Західні країни заборонили своїм інвесторам надавати кредити більш ніж на 30 днів основним російським державним банкам і компаніям, серед яких були такі гіганти, як ВТБ і «Сбербанк».
Крім того, сама новина про введення санкцій спричинила паніку серед приватних інвесторів, які, рятуючи свої гроші, поспішили забрати їх з хиткої російської економіки. У 2014 році відтік капіталу прирівнювався до $154,1 млрд, що на $ 92,5 млрд більше в порівнянні з 2013 роком.
Китай негласно також долучився до санкцій — банки КНР не тільки відмовляли російським компаніям і фізичним особам у видачі кредитів, а й змушували закривати рахунки і переводити кошти в інші місця.
Щодо енергетичного сектору, під санкції потрапило обладнання для глибоководної розвідки та видобутку нафти на арктичному шельфі. Також це торкнулось і сланцевих проектів, які потенційно можуть бути використані Росією.
«Компанії не починають нові проекти з розвідки і видобутку в Росії, оскільки у них немає впевненості в завтрашньому дні. Період окупності (7-15 років) непривабливий у таких умовах і при низьких цінах на нафту», — пояснює російський експерт з енергетичних питань Михайло Крутихін.
Ще один важливий момент — не можна казати про наслідки санкцій для російської економіки, не згадуючи про триразове падіння ціни на вуглеводні. Росія є одним із головних експортерів нафти і наразі досить важко відрізнити наслідки західних обмежень від наслідків падіння ціни на чорне золото.
За оцінками російських експертів «Економічної експертної групи», через втрату від експорту нафти і газу Росія за 2014-2017 рік недорахується $400 мільярдів.
Дійсно, падіння цін на нафту істотно зменшило надходження в Росію валюти у вигляді експортної виручки. Тільки за 2015 рік за рахунок падіння цін на нафту Росія отримала на $65 млрд менше експортної виручки, ніж у 2014 році.
Російський енергетичний експерт Крутихін взагалі вважає, що в умовах низьких цін на вуглеводні вплив західних санкцій на російську нафтогазову галузь практично зведено нанівець.
«Санкції працюють щодо окремих проектів, на кшталт освоєння Південно-Кіринського родовища біля берегів Сахаліну, і в сфері заборони на отримання довгострокового кредитного фінансування. Низькі ціни не дозволяють компаніям починати роботу на шельфових проектах і на місцях важкодоступної нафти. Тобто діють там, де повинні були б діяти санкції», — вважає він.
Росія наразі переживає ще один аспект економічної кризи — затяжну девальвацію рубля. І тут не можна виділити один фактор, який тягне російську валюту на дно — це і масований відтік капіталу, і потрясіння у вигляді дешевої нафти. Крім того, нестабільний рубль налякав росіян і призвів до масової скупки готівкового долара, що лише поглибило катастрофу.
На думку економістів, падіння цін на нафту і санкції не тільки сумуються, але і підсилюють одне одного. Як зазначили російські експерти «Економічної експертної групи», через нафту і санкції втрати росту економіки Росії через 4 роки складуть 8,4%, або 2,1% на рік.
Як і позиціонували США та ЄС, санкції в основному впливають на темп приросту економіки Росії і відтік капіталу. Хоча в Кремлі досить часто говорять, що їх економіка вже пристосувалась до західних санкцій, цифри доводять протилежне — обмеження проти Росії виявились дієвими.
Варто розуміти, що санкції — це заходи, які не передбачають миттєвого результату. Їх реальні наслідки мають накопичувальний ефект. Тобто зараз найактуальніше питання, коли в Кремлі відчують увесь масштаб катастрофи.
«Економіка Росії буде плавно знижуватися. Це не буде різке падіння, це буде поступове зниження всіх показників, ВВП буде падати на кілька відсотків на рік. Це повільна стагнація без різких рухів», — вважає фінансовий аналітик Dragon Capital Сергій Фурса.
Експерт наголошує, що у російської економіки залишився запас міцності лише на найближчі пару років. Якщо ж бездумна політика Кремля не зміниться — наслідки будуть взагалі непрогнозовані.
http://www.global-analityk.com/noviny/%d1%8f%d0%ba-%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d1%86%d1%96%d1%97-%d0%b2%d0%b4%d0%b0%d1%80%d0%b8%d0%bb%d0%b8-%d0%bf%d0%be-%d0%b5%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%bc%d1%96%d1%86%d1%96-%d1%80%d0%be%d1%81%d1%96%d1%97/
Немає коментарів:
Дописати коментар