«Президент з’їздив на війну, підписав указ про демобілізацію, і зробив Селфі з солдатами, — пише у «Фейсбуці» волонтер Юрій Касьянов. — На моїй пам’яті це вже четвертий вояж верховного головнокомандувача на фронт. Перший раз він приїхав в Ізюм в статусі кандидата в президенти; і тоді нас — волонтерів в табір не пустили. Другий раз прилетів на «звільнення Слов’янська»; коли ми дві години чекали на блок-посту 3 «А», поки його величність зволять поїхати назад в Ізюм, тому що 40 кілометрів до Ізюму були повністю блоковані десантниками 95-ї бригади і бійцями УДО. Третій раз президентський кортеж на величезній швидкості обігнав нас на під’їзді до Харкова, коли наші війська тільки вирвалися з Дебальцевого. А через три години, коли ми в’їжджали в Артемівськ, кортеж вже мчав назад — відразу після того, як президент оголосив про чергову нашу велику перемогу, і сфоткався з бійцями.
Для більшої частини населення країни кожен візит верховного на фронт — подвиг. Для людей, що сприймають війну через екрани телевізорів це не дивно. Це для них президент зробив все можливе, щоб «відокремити війну від суспільства і економіки», як він сьогодні сказав.
Президент був на війні не для інспекції нашої оборони; не для планування наступальних операцій — він в цьому нічого не розуміє; і не для підписання указу про демобілізацію. Петро Олексійович хотів заручитися підтримкою військових і ветеранів на випадок несприятливого сценарію розвитку подій.
Власне кажучи, сприятливого сценарію немає. Путін каже, дедлайн — до середини серпня завершити законодавче оформлення введення ракової пухлини «ЛНР/ДНР» назад в Україну. Для вірності кремлівський карлик посилює військовий тиск, демонструючи рішучість вдатися до значно радикальніших дій на сході.
Путін цілком може розпочати проти нас маленьку звитяжну (так він думає) війну силами українських колабораціоністів, зведених в т.зв. 1-й і 2-й армійські корпуси окупаційних військ. У цьому випадку втрати регулярних підрозділів РФ будуть незначними; ніхто в Росії їх не помітить, а загальний тріумф — в разі перемоги — забезпечено.
Путін розуміє, що блеф в світовій політиці тільки тоді чогось вартий, коли він час від часу обертається кров’ю. Якщо Україна не поступиться, він повинен буде почати війну, щоб показати всьому світові, що Путін не дворовий пітерський пацан, а рішучий політик, з думкою якого треба рахуватися.
Війни Петро Олексійович відчайдушно боїться. Легалізовувати «ЛНР/ДНР» теж не хоче, побоюючись, що винесуть. І щоб не винесли, намагається домовитися».
http://www.global-analityk.com/noviny/%d1%8e%d1%80%d1%96%d0%b9-%d0%ba%d0%b0%d1%81%d1%8c%d1%8f%d0%bd%d0%be%d0%b2-%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%b2-%d0%bf%d0%be%d1%97%d0%b7%d0%b4%d0%ba%d1%83/
Немає коментарів:
Дописати коментар